radomyshl.com Радомышль
 
03 жовтня 2012
-

Олександр Пирогов - Пивний павільйон тьоті Груні

Олександр Пирогов - Пивний павільйон тьоті Груні

В тім, що Радомишльське пиво найкраще в світі ніхто не сумнівався, а те, що воно було найдешевше, якось не звертали уваги. Пройшло кілька десятиліть, ціла епоха минула, яка ніколи не повернеться. В той час, коли радянський «дерев’яний рубль» був повноцінним, в місті кухоль пива коштував 22 копійки. Найвідомішими пивницями міста були «верхня» і «нижня» столова, ресторан, павільйон тьоті Груні в парку. Пили в місті пиво з скляних високих кухлів, а деякі гурмани з пляшок, обов’язково охолоджене. Та, що б там не казали, а радомишляни вміли жити та веселитись. Як, організувати і провести свято, щоб не було тяжко і прикро, народ знав добре і «відривався по повній програмі». Сьогодні старожили згадують і розповідають різні історії та легенди пов’язані з цими популярними закладами. В Радомишлі довгий час побутувала традиція приходити відпочивати в парк сімями, з дітьми, товаришами, сусідами. В парку працювали каруселі, тир, на стадіоні проводилися різноманітні спортивні змагання. Праворуч від входу стояв яскраво розмальований павільйон, де господарювала всім відома « тьотя Груня». Слід сказати Груня Степанівна була колоритною фігурою для міста. Біля павільйону звичайно було багато людей й завжди стояла велика черга. Столики біля павільйону були зайняті любителями пива, а кому не вистачало місця вмощувались на траві тримаючи кухоль з пінною рідиною. Жінкам не потрібно було довго розшукувати своїх чоловіків бо знали, що знайдуть їх обов’язково біля «тьоті Груні».

Олександр Пирогов - Пивний павільйон тьоті Груні

Фото відомого павільйону «Тьоті Груні»

Михайло Ревенко вважався в місті людиною унікальною. Він керував районним будинком культури, постійно виступав з гумористичними програмами маючи природний дар гумором піднімати людям настрій. Був він жартівником великим, або як кажуть пересмішником. А скільки його вигадок розквітало на різноманітних урочистостях? Якось іде він додому, а на зустріч йому Данило. Поручкались. Поскаржився Данило, що хильнув вина й оце б пивця не завадило, та грошей немає. На що Ревенко йому відповів: «У тебе, що Данило вином память відбило? Ходи хутчіш до Груні у неї мій рахунок відкритий. Моргни разів зо три і скажи « нуль, нуль, сім». Хай тобі пару кухлів наллє за мій рахунок.» Говорив настільки переконливо, що наївний Данило повірив й не гаючи часу побіг до парку. Там зазвичай стояла велика черга. Данило терпляче вистояв у черзі близько години й наблизившись до Груні став їй підморгувати і бубоніти «нуль, нуль, сім». «Що ти хочеш Данило?» запитала вона. Так Ревенко казав, щоб ви налили за його рахунок пару кухлів пива. При цих словах очі у Груні стали совиними від подиву. – От сатанюка! Й видумав же, й нумо у сміх. – А я й повірив – захитав головою Данило й сам розреготався. Ну скажіть хіба не витівник. Черга покотилась з сміху. Після цього ще довго бідного Данила знайомі запитували, який пароль у Груні, щоб на дурняк випити пива.

Взимку Груня Степанівна торгувала в районному будинку культури. Щосуботи та неділі там проводилися танці й працював буфет. Продавали в ньому пиво з великих із залізними обручами дубових бочок. Слід відмітити танці тоді відвідували люди різних вікових категорій, а не лише молодь. Звичайно за пивом завжди шикувалась велика черга. Цікавий випадок розповів Григорій Шкідченко. Він з друзями в молоді роки теж ходив на танці. Не звертаючи увагу на чергу, Гриша чи хтось із друзів вигукував: « Пиво для Гриші». На докори і запитання людей, чому йому без черги тьотя Груня лаконічно відповідала: « Ви, що не бачите, що Гриша хоче пива». І черга задовольнившись такою відповіддю замовкала. Справа в тому, що його рідний дядько Петро був одружений на Груні Степанівні. Про це мало хто знав, бо дядько був жителем Борщева. Одного разу до танцювальної зали прибіг його товариш Холя ( Леонід Березовський) і хвилюючим голосом розповів, що пароль не працює. Груня Степанівна не хоче продавати пиво не лише без черги, а і в черзі. Лише запитала: « А де Гриша?». Зясувалось, що Холя назвав Груню Степанівну бабою. Тож хоча вона була і похилого віку її жіноче серце образилось і вона навідріз відмовилась продавати Холі цей благодійний напій. До одинадцятої години Гриша умовляв і просив пробачення за товариша поки Грунине сердечко не розтануло й вона продала пару кухлів пива.

 

З книги "Пиво по-Радомишльські"

Олександр Пирогов

м.Радомишль

березень 2012р

096 012 04 80

04132 4 45 68


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.