radomyshl.com Радомышль
 
26 липня 2013
-

МИ ЧУЄМО ТЕБЕ ТАРАСЕ, КРІЗЬ ВІКИ

МИ ЧУЄМО ТЕБЕ ТАРАСЕ, КРІЗЬ ВІКИ

“Добра не жди, не жди сподіваної волі, вона заснула..”

“В своїй хаті своя правда і сила і воля...”

“..Кати знущаються над нами, а наша правда п’яна спить”

Чи то не до нас! Де наша українська правда?

На двадцять другому році незалежності України, маємо владу відверто антиукраїнську, ментально чужу для українця. Бо чужими є для табачників, колісніченків-ців, ківалов-ців...і наша мова, і наша культура, і церква, і наша історія. Вже занадто, Тарасе, розгулялися в Україні російські націоналісти, а з ними і наші доморощені шовіністи, так і допомогають їм.

“...З матері полатану сорочку знімати..”, щоб за цеє

“дулю, або пів дулі, аби лиш під самую пику...” отримати

“Руській мир” Кірілла замість українського світу — світу Шевченка, на наших очах, при нашому мовчанні, а часом і спонуканні, Україна втрачає ознаки незалежності у внутрішній політиці та на міжнародній арені.

Узурпація влади, усіх гілок влади однією політичною силою, політичні переслідування, замість демократії і свободи.

Наруга над державністю української мови — твоєї, рідної мови, Тарасе. Її зневажають і у власних. Її зневажають і у владних структурах, і у навчальних закладах, і в українському війську теж. Наруга над нашою історією, в тому числі заперечення голодомору, як геноциду, паплюження імен, і загалом борців за волю України. Ти ж говорив Тарасе - “..Брешеш лютий враже. За святую правду і волю, розбійник не стане...” “А братія мовчить собі витріщивши очі..”. Або - “Претеся на чужину, шукати доброго добра”. Інші сидять в тій хаті, що скраю, і споглядають, як “гуля наш батюшка, гуля”

“Схаменіться ж будьте люде, бо лихо вам буде” та “обніміте ж, брати мої, найменшого брата, нехай усміхнеться заплакана мати”.

Ми чуємо тебе Тарасе, і живемо з надією, що незабаром, таки усміхнеться заплакана мати.

Бо “не вмирає душа наша, ні слава, ні воля, і не ситий не виорере на дні моря поля...”

С. Ценів’янко


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.
  • Браво. Стаття сильна правдою сучасного стану України.
    Українці на шляху до свободи, ще по серед пустелі. Пройдено 22 роки з необхідних 40. Ще багато рабів, що плачуть за втрату кайданів, ідуть поряд з вільно-народженими українцями. Ми, ще не знаємо того новонародженого українського Мойсея, що обов'язково виведе мій народ з сучасного рабства. Але натхненником, будителем, вчителем його, і решти українців, що стануть вільними, був і залишається Т.Г.Шевченко.
  • На роковини Шевченка
    Леся Українка


    Колись нашу рідну хату
    Темрява вкривала,
    А чужа сусідська хата
    Світлами сіяла.

    Та минав ти, наш Кобзарю,
    Чужії пороги,
    Орав свою вбогу ниву,
    Рідні перелоги.

    Гомоніла твоя кобза
    Гучною струною,
    В кожнім серці одбивалась
    Чистою луною.

    Спочиваєш ти, наш батьку,
    Тихо в домовині,
    Та збудила твоя пісня
    Думки на Вкраїні.

    Хай же промінь твоїх думок
    Поміж нами сяє,
    «Огню іскра великого»
    Повік не згасає!

    Щоб між нами не вгасало
    Проміння величне,
    Ти поставив «на сторожі»
    Слово твоє вічне.

    Ми, як ти, минати будем
    Чужії пороги,
    Орать будем свої ниви,
    Рідні перелоги.