radomyshl.com Радомышль
 
04 вересня 2019
-

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Як невдачі та жертви перетворили простого українського хлопця на основного лівого захисника "Манчестер Сіті"

Цей тернистий шлях взяв свій початок у скромній футбольній академії Радомишля. З самого першого дня все те, що могло піти не так – діяло як раз за законом Мерфі. Спочатку хлопці з академії не пішли на зустріч, а потім перші кроки у великому футболі були "заблоковані" на півтора року через суперечку із приводу контракту футболіста.

Зінченко грав не так часто, як йому б цього хотілося під час оренди в Ейндховені, і, як ви можете здогадатися, українець точно не думав, що стане лівим захисником у неймовірній команді Пепа Гвардіоли.

Проте, через три роки після приїзду до Манчестера, 22-річний гравець зібрав вкрай вражаючу колекцію медалей для футболіста свого віку. Вони є доказом його рішучості та самовідданості протягом важкого шляху, що багатий на жорсткі повороти.

Ця подорож почалася 16 років тому в маленькому містечку на півночі України. Саші було шість років, коли мама Ірина відвела сина на перегляд до місцевої футбольної академії у Радомишлі – перший досвід виявився невдалим й приніс суворий урок. Зінченко був молодший за всіх у групі та менше всіх за зростом, але все одно з усіх сил намагався справити враження – тренери були небагатослівні. Через рік він повернувся, назбиравши сил та рішучості, щоб показати, на що здатний. Повернення вийшло не таким, яким Саша собі його уявляв.

Під час двохсторінки на білявого хлопчика практично не пасували юні партнери – він повернувся додому, підійшов до матері й поділився дитячою образою. Проте, розчарування було зустрінуте твердою відповіддю Ірини, яка сказала синові:

"Якщо вони не дають тобі м'яч, то йди і чесно забери його у них, а потім покажи, на що здатний".

Олександр поступово зумів справити враження на тренерський штаб академії, у підсумку ставши регулярним гравцем основи та капітаном команди. Було зрозуміло, що Зінченко здатний на більше. "Моноліт" – команда з Одеської області України (до 2016 року – з міста Іллічівськ, зараз – Чорноморськ), до слова, фарм-клуб донецького "Шахтаря". Цей колектив став наступним пунктом призначення у подорожі. 11-річний хлопчик потрапив на очі представнику одеситів. В одну мить стався один із найважливіших трансферів у житті Зінченка – саме Віктор Карапет у 2007 році став його першим тренером у "Моноліті", згодом Олександр назве його своїм "футбольним батьком". Карапет відразу розгледів талант, але зазначив умови, в яких хлопчикові доводилося відточувати майстерність:

"Саша займався в академії у Радомишлі – це однозначно варіант не для професійних футболістів. Він розвивав свої вміння, граючи у вуличний футбол. Я забрав його до "Моноліту", відразу звернув увагу на його роботу із м'ячем, прийом, перший дотик. Зінченко поглинав інформацію, швидко вчився, але не забував про елементи креативу в своїй грі".

"Чомусь багато хто мені казав, що з ним буде важко працювати. Дійсно, хоч він й виділявся на тлі однолітків, але в деякі моменти був трохи впертим. Тим не менш, я строгий наставник (посміхається). Відзначу самовладання Саші – з самого дитинства ця риса дозволяла йому процвітати. Він присвячував усього себе роботі – повірте, якщо Зінченко втрачав м'яч на футбольному полі, то, як правило, це було результатом не його помилки".

Незважаючи на всі численні таланти Саші, хлопчикові важко дався переїзд з рідного дому. Ірина Зінченко розповідає:

"Він грав у "Моноліті" півтора року – обстановка була важка, жорстка дисципліна й порядок. Все б нічого, але Саша ж повинен був продовжувати навчання у школі. О 8 ранку він прокидався, займався гімнастикою, йшов на тренування, школа, домашні завдання. Було нелегко".

Але Зінченко ніколи не боявся труднощів. Вже будучи футболістом "Сіті", в інтерв'ю The Telegraph він сказав наступне:

"Що потрібно мати для того, щоб стати професійним футболістом? 1% таланту та 99% копіткої роботи".

Проте, очевидно, що таланту було більше, аніж 1% - комбінація працездатності й божої іскри вийшла дійсно потужною. Саме з цієї причини перебування у "Моноліті" тривало всього 18 місяців – здібності Олександра переросли рівень команди, навколо нього почали кружляти українські гранди. Спочатку Зінченком зацікавилося "Динамо", потім тандем киянам очікувано склав "Шахтар".

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Порадившись із тренерами й товаришами, Олександр вважав за краще не винаходити велосипед та приєднатися до академії "гірників" у Донецьку – "всього" 800 кілометрів від рідного Радомишля. Відстань не мала значення, молодий виконавець продовжував сяяти навіть у більш конкурентоспроможному середовищі. Потім відбувся перехід до "Шахтаря" U-19, на полі у Зінченка були ролі "десятки" й лівого півзахисника. Сам Олександр згадує:

"Команда була відмінна, з хорошим тренером. Взагалі, час у "Шахтарі" – це один із найкращих періодів мого життя".

Саме в цей період на перший план й вийшла самовідданість, яка до сих пір проходить ниткою Аріадни через всю кар'єру Зінченко. Він був сповнений рішучості добитися успіху в футболі – причому настільки, що у вихідні вважав за краще продовжувати тренуватися, а не їхати додому до батьків. Чесно кажучи, не без невеликого спонукання від самої мами:

"Я розуміла, що якщо людина хоче досягти чогось дійсно грандіозного, то необхідно багато працювати. Тому, кожен день син вставав о 7 годині ранку, вранці займався, ввечері теж було тренування – про вихідні довелося забути, тренувався щодня. Так, я була строга із ним, але розуміла, що потрібно чимось жертвувати. Сам Саша теж усвідомлював це й відповідально підходив до справи. Пам'ятаю, сказала йому, що у нього обов'язково буде те, чого не буде у інших однолітків".

Пророцтво Ірини спрацювало не відразу. Мама дійсно бажала для сина виступів у великому футбольному клубі, що Олександр й знайшов у Манчестері, але тоді, у квітні 2014 року, через два місяці після того, як "Шахтар" у рамках Юнацької Ліги УЄФА потрапив на лондонський "Арсенал", в Україні вибухнула війна – сім'я була змушена покинути країну. Випробування залишило свій відбиток і на футбольній кар'єрі – настав тривалий період невизначеності й тренувань із м'ячем на вулиці.

Агенту Зінченка вдалося зв'язатися із "Рубіном" і навіть домовитися із керівництвом про трансфер, але "Шахтар" не бажав розривати контракт із футболістом – тому, варіант з казанцями провалився. Суперечки із "гірниками" автоматично припинили професійну кар'єру на 1,5 року – тільки після 18 місяців Олександр зміг приєднатися до футбольного клубу "Уфа", але навіть після цього у донецького клубу залишалися питання до гравця.

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Зінченко зіграв 33 матчі за 2 сезони у російському клубі, продемонстрував свій талант у півзахисті... і на лівому фланзі оборони. Напевно, саме тому рішення Гвардіоли розташувати Олександра в своїй тактичній побудові на лівому краю захисту не так здивувало самого футболіста, як усіх інших. Під час виступів за "Уфу" почалася і кар'єра в збірній. Спочатку чемпіонат Європи до 17 років, потім змагання до 19 років, дебют за головну команду країни проти Іспанії в жовтні 2015 року. Ще через 6 місяців Олександр забив свій перший гол за збірну України у переможному матчі з румунами (4:3), ставши наймолодшим автором забитого м'яча в історії національної команди (19 років й 165 днів). Зінченку вдалося побити рекорд Андрія Шевченка.

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

У липні 2016 року відбувся переїзд до "Манчестер Сіті", на наступний день після офіційної презентації Гвардіоли у якості менеджера команди. Щоправда, всього через місяць Зінченко відправився до оренди в "ПСВ", щоб набиратися досвіду виступів на високому рівні. В Ейндховені Олександр провів 17 матчів за голландський колектив, але в старті вийшов тільки 6 разів. Також у Нідерландах був відрізок з семи матчів із командою U-21, де українець встиг віддати 9 гольових передач. Пізніше українець сказав:

"Звичайно, я не щасливий тут. Не зовсім розумію, чому мене не випускають на поле у складі основної команди. Розумію, вибір тренера не можна обговорювати, тому, я не буду скаржитися. Навіть такий досвід – все одно корисний".

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Озираючись назад, Зінченко називає період у Нідерландах "можливо, найважливішим часом у житті". Українець повернувся до Манчестера ментально зміцнілим – Олександр почав передсезонну підготовку разом із "містянами" у липні 2017 року. Дорога, затьмарена невдачами, добігла свого кінця. Почався довгий, але світлий шлях. Того літа Зінченко зіграв у трьох з п'яти передсезонних матчах – тим не менш, у перші місяці сезону, коли "Сіті", немов поїзд мчав по календарю, дебют за "містян" був відкладений на жовтень. Будь-хто б засумнівався: чи варто зараз щось ловити на "Етіхаді"? Але не Зінченко:

"Моя мета - залишитися тут і закріпитися, я хочу грати за "Сіті". Стати частиною першої команди буде нелегко, але я продовжую старанно працювати, хочу заходити до роздягальні та на тренувальний майданчик із гарним настроєм й вносити свій вклад у перемоги клубу будь-яким можливим способом".

Проти "Вулверхемптона" в четвертому раунді Кубка Англійської футбольної ліги був внесений перший справжній здобуток Зінченка у перемогу команди. Вибір Гвардіоли на користь Олександра на позиції лівого захисника "містян" багатьох здивував. Поступово українець ставав головною опцією Пепа на дану позицію в рамках другорядного турніру. Instagram Зінченка почав доводити, що Олександр дійсно сприяв формуванню колективного духу команди. Бездоганна трудова етика та зразкове ставлення до роботи не залишалися непоміченими й самим Гвардіолою. У листопаді 2017 року іспанець сказав:

"Ми повернулися з Хаддерсфілда у неділю ввечері після гри, Зінченко залишився у тренажерному залі – він був один. Така поведінка дуже багато значить для мене. Алекс знає, що рано чи пізно він допоможе команді. Зінченко – талановитий гравець, зі світлою головою, ясними думками. Його рішення завжди ідеальні. Він залишиться із нами на весь сезон, тому що у мене є відчуття, що ми точно будемо його задіяти".

Олександр потрапив до заголовків газет, багато хто був несподівано вражений працьовитістю футболіста – але не рідна мама. Пізніше Ірина Зінченко зазначила:

"Ще коли він був дитиною, я помітила, який у нього сильний характер. Пам'ятаю, коли синові було всього 8 років, я хотіла покарати його за щось – сказала Саші, що він не піде тренуватися. Син встав й сказав: "Ви можете заборонити мені дивитися телевізор чи грати в комп'ютерні ігри, але не карайте мене, обмежуючи від тренувань". Тоді я подумала – яке взагалі я маю право, як мати, відібрати у власного сина те, що для нього важливіше за повітря? Вже тоді він знав, що стане професійним футболістом. Саша заслужив це".

Гвардіола винагородив старання Зінченка можливістю дебютувати в АПЛ у матчі проти "Ньюкасла" у січні 2018 року. Того вечора "Сіті" виграв із рахунком 3:1, менеджер був особливо задоволений грою українця й знову не упустив можливість для того, щоб відзначити його ставлення до роботи:

"У першому таймі гра Алекса була просто видатною. Подивіться, як він захищався – у нього є великі перспективи у конкуренції з Менді та Делфом. Тут його люблять, тому що він хороший хлопець – я ніколи не бачив Зінченка сумним чи незадоволеним, навіть у самі погані моменти він посміхається й продовжує працювати".

Українець закінчив сезон 2017/18 із 14 матчами в активі, з медалями АПЛ на шиї та виграним Кубком Англійської футбольної ліги. Очевидці дотримуються думки, що той "Сіті" був найкращою командою, яку коли-небудь бачила Англія. Їх "проблема" полягала в тому, що вони не мали можливості зазирнути у майбутнє.

Подорож Олександра Зінченка – з маленького містечка Радомишль до вершини футбольної Англії

Сезон 2018/19 примножив успіхи українця, але старт знову видався важким. Менді перебував у гарній фізичній формі, а Зінченка пов'язували із іншими клубами. "Вулверхемптон" практично зумів домовитися із "містянами" про перехід гравця, але Олександр вирішив залишитися у Манчестері й боротися за своє місце під сонцем.

Він не з'являвся у складі, але чекав і залишався зосередженим. Коли наприкінці вересня шанс випав, то Олександр його використав. Пропустивши певну кількість матчів, Зінченко продемонстрував прекрасну гру по поверненню до складу в лютому, відзначившись двома гольовими передачами у матчі проти "Челсі" (6:0).

І полетіло. Після зустрічі з "аристократами", українець пропустив лише один поєдинок через травму, зіграв у фіналах Кубка Англійської футбольної ліги та Кубка країни. Пеп знову не зміг стриматися:

"Єдине, що я можу сказати щодо виступу Алекса – incredible (переклад – неймовірно). Зінченко знову довів мені, що є важливим футболістом для команди та просто хорошим товаришем для нас усіх. Згадайте, на початку сезону був відрізок з 7-8 матчів, коли він зовсім не виходив на поле. Зараз я можу сказати Алексу тільки спасибі. Я вдячний йому за обраний підхід до справи. Кожен зобов'язаний вчитися у Зінченка. Кожен".

У той день, 18 травня 2019 року, гравці "Сіті" відправили у ворота "Уотфорда" шість м'ячів у рамках фіналу Кубка Англії, а потім кожен з них по черзі підняв трофей над головою – зробив це і Зінченко. Перемога на "Уемблі" ознаменувала нові сторінки у футбольних підручниках історії – вперше англійська команда виграла домашній требл.

У червні цього року український футболіст уклав нову трирічну угоду із "містянами" – попереду захоплююче майбутнє. Але важливо те, що визначило можливість мати це майбутнє – жертви, розчарування й зусилля, працьовитість, сила волі й посмішка, які проклали шлях до успіху. Справжня подорож...

 

Матеріал Джона Едвардса, спеціально для офіційного сайту "Манчестер Сіті"

Адаптація журналіста UA-Футбол Владислава Петрушевского


Увага!
Редакція сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту, залишені ними у коментарях.
За зміст коментаря відповідає його автор.