Свобода ЗМІ у Радомишлі або „будеш знімать заберу фотапарата”. Відео.
Вчора, 20 серпня, невідомими був залитий фарбою пам’ятник Леніну. Група інших невідомих вирішила пам’ятник почистити. Журналісти radomysh.com вирішили цю подію освітити на сайті.
У будь-якій демократичній країні річ цілком банальна.
От ми і відрядили одного з наших студентів-помічників (Сашка) з фотоапаратом зробити декілька знімків та зняти відео.
Нє, ну просто: пам’ятник-фарба-заляпали-чистять – ми знімаємо?
А от і зовсім не просто; бо ось цей дядько:
вирішив, що Радомишль до сих пір живе при тоталітаризмі. От вся Україна вже вісімнадцять років як демократична, з гарантованою свободою слова, а Радомишль все ще застряг в СРСР.
N.B.
Зауважте, що подія якраз і пов’язана з засновником останнього
Саша підійшов, чемно привітався, запитав що відбувається та отримав відповідь „оновлюємо пам’ятник до свята” Фарби, на той момент, вже не було і Саша зателефонував у редакцію radomysh.com із запитанням „чи варто робити фото?” і отримав підтвердження, що „так! Варто!”
Отож він знову підійшов до дядьків та чемно запитав чи можна фотографувати на що отримав відповідь
1) „Нє! нельзя! Іди лучє пам’ятник Шевченку фотографіруй”
2) „А будеш нас фотографіровать – заберем фотапарата”
Сашко був шокований та заляканий, він знову зателефонував до редакції з цим повідомленням. Оперативна група radomysh.com негайно з’явилася на місці події.
Решту дивіться на відео.
P.S.
Невідомому пану з „Білого дому” натякну:
1) Свободу слова в Україні захищають 110 нормативно-правових документи: укази Президента, постанови Кабміну, Закони („Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації в Україні”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” та багато інших).
2) Спроба відкрито відібрати чиюсь власність, за термінами Кримінального Кодексу України називається грабіж, стаття 186-та. (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main…=5&nreg=2341-14)
P.P.S.
А пам’ятник достойній людині, Т.Г. Шевченку ми таки сфотографували.
Автор: Юрій Горобей